монохазій

монохазій
-я, ч.
Суцвіття, у якому під верхівочною квіткою головної осі розвивається бічна вісь, яка переростає головну та несе також одну квітку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»